Категорія: Новини

У Харкові розпочався благодійний театральний марафон «Небайдужість», метою якого є допомога людям, що постраждали від військових дій.

Ініціаторами акції виступили 12 театральних колективів та циркова студія, учасники марафону сподіваються, що до них приєднаються інші театри міста, в тому числі й державні, щоб збільшити обсяг допомоги.

У благодійному марафоні беруть участь відомі недержавні театри Харкова: «Прекрасні квіти», Театр на Жуках, Тимур, PS, Казанок, театральна майстерня «Вінора», театр «Може бути», Театр 19, Арабески, Центр сучасного мистецтва «Нова сцена», «Сахалін», «Мадригал», а також студія циркового мистецтва «Старий цирк».

Усі вони зіграють одну або кілька вистав, збір від яких повністю піде на благодійні цілі. Після вистав також планується організувати збір пожертвувань, благодійний продаж різних сувенірних виробів ручної роботи.

Усі зібрані кошти учасники марафону домовилися передати на закупівлю теплого одягу для вимушених переселенців, медикаментів для поранених і засобів захисту для військовослужбовців.

Усього учасники з середини вересня до кінця жовтня покажуть 17 різних вистав.

Акція стартувала 14 вересня новою виставою Театру на Жуках Ex Nihil, фінальною виставою, на разі, заявлено виставу театру «Котелок» «Північне сяйво», яка відбудеться 23 жовтня.

Афішу марафону (робота дизайнера Сергія Чеботарьова) можна подивитися тут.

Головний театральний журнал Німеччини Theater heute (Театр сьогодні) у своєму свіжому номері за серпень-вересень надрукував повний текст п’єси «Деталізація» українського драматурга Дмитра Тернового.

Щомісячний журнал, який виходить тиражем 15 тисяч примірників, регулярно публікує на німецькій мові найбільш цікаві твори світової сучасної драматургії у вигляді додатків до номеру. Випускається з 1960 року, вважається найбільш впливовим професійним виданням у німецькомовному світі і є засновником найважливіших театральних нагород у Німеччині.

Крім того, в Theater heute вийшла велика за розмірами стаття редактора журналу Франца Вілле (Franz Wille), який відвідав червневу прем’єру вистави «Деталізації» в Карлсруе і взяв інтерв’ю у Д.Тернового. (Переклад повного тексту статті «Мрія про Майдан» можна знайти в розділі «ЗМІ про нас»).

Ф.Вілле відзначає, що у п’єсі, написаній за рік до революції, драматург «таємничим чином обігнав дійсність, випередивши події на Майдані».

«Поряд із захопленням від Евромайдану виникає ще й дивне почуття, що дійсність наздоганяє п’єсу, і події одна за іншою відбуваються так, як написано в ній. Раптово фантазія стала документом, який зафіксував частину європейської історії в її поворотному пункті », – пише він.

Відзначаючи, що жанр «Деталізації» постійно і цілеспрямовано змінюється, він пов’язує це з обставинами життя українців: «Від бульварної комедії, через заколот предметів у стилі Кафки, до натуралістично зображеної відомчої диктатури, щоб з трагедії стати мелодрамою: картина дійсності, яка весь час, спонтанно, може змінювати свій вигляд. Покоління Тернового, українці, яким трохи за сорок, пережили на батьківщині безліч реальностей. Від пострадянської депресії і надії на нову державу, від тріумфу Помаранчевої революції і відкату при Януковичі до Евромайдана, який знову робить усе можливим і одночасно несе з собою безліч ризиків».

У той же час автор статті жорстко критикує постановку п’єси: «Режисер Міна Салефур і її сценограф Хорхе Енріке Каро зробили з «Деталізації» втішну революційно-туристичну постановку», у якій актори «за хвацькими гримасами масок у дусі дитячого театру веселяться протягом усіх п’яти актів постановки, і все це благополучно уживається з строкатими режисерськими хлопавками і витонченим оперетковим міліціонером».

«Прем’єра в Карлсруе потрапила пальцем в небо. У цьому відношенні Дмитру Терновому не пощастило », – пише він, у той же час зазначаючи, що п’єса, яка могла б «пролетіти повз театр» чи «згаснути у невеликому приватному українському театрі», сьогодні, завдяки драматургічному конкурсу, виведена на «орбіту Заходу».

П’єса «Деталізація», що отримала в німецькому перекладі Лідії Нагель (Lydia Nagel) назва Hohe Auflösung («Висока роздільна здатність»), була написана у 2012 році, вона перемогла на головному драматургічному конкурсі Східної Європи «Говорити про кордони. Життя в епоху змін». У Австрії твір виданий окремою брошурою тиражем 11 тис. примірників, а 9 червня прем’єра Hohe Auflösung вийшла в Баденському державному театрі в Карлсруе, ставши частиною його репертуару.

Ідею конкурсу «Говорити про кордон» для держав Східної Європи запропонував у 2004 році австрійський режисер Крістіан Папці, і щороку конкурс проходить у новій країні. Його організатором виступає Австрійське федеральне міністерство з європейських та міжнародних справ за підтримки ряду неурядових структур Австрії та країн-учасниць конкурсу. В Україні конкурс проводився в 2012 році за підтримки Австрійського культурного форуму.

Дмитро Терновий (Dmytro Ternovyi) вперше спробував свої сили у драматургії у студентські роки (закінчив філфак Харківського національного університету ім. Каразіна), багато років працював журналістом, співпрацюючи з провідними національними ЗМІ України. У 2006 році разом зі своєю дружиною, поетом і режисером, Ольгою Терновий створив Театр на Жуках, у якому він є також продюсером і актором. У 2010 році повернувся до драматургії і за останній час написав ряд п’єс і інсценівок, частина яких увійшли в репертуар Театру на Жуках.

Вистава Баденського державного театру Hohe Auflösung («Висока роздільна здатність»), поставлена за п’єсою одного із засновників Театру на Жуках Дмитра Тернового, заслужила позитивну критику в Німеччині.

Минулого тижня основний театральний німецькомовний портал Nachtkritik.de, який висвітлює театральне життя Німеччини, Австрії, і Швейцарії, включив постановку в Топ-10 вистав, рекомендованих до перегляду.

Найвпливовіший і найпопулярніший серед читачів театральний журнал ФРН Theater heute (Театр сьогодні) планує опублікувати п’єсу «Деталізація», за якою поставлено виставу, у своєму серпневому номері. У ньому також вийдуть рецензія на постановку і велике інтерв’ю з Дмитром Терновим і режисером Театру на Жуках Ольгою Терновою.

На сьогодні, відгуки на виставу вийшли в ряді спеціалізованих і суспільно-політичних ЗМІ Німеччини. Нижче наводяться витяги із деяких публікацій.

Die Deutsche Bühne (один з провідних театральних журналів Німеччини):

Автор п’єси Дмитро Терновий занурює глядача у світ суперечливих почуттів, де сміх змінюється гнівом …

П’єса складна, її текст з’єднує майже документальну щільність з комічним сюжетом, завдяки чому вона врізається прямо в серце …

Режисер встигає за цим захоплюючим дух темпом, їй вдається майстерно створити з хаотичного порядку дій, що невблаганно рухаються до трагічного фіналу, єдине ціле, гармонійно поєднавши першу і останню сцени ….

Її чесне поводження з текстом, який в 2012 році виграв конкурс «Говорити про кордони», перетворює постановку в справжній політичний театр. Сценічний шедевр режисера побудований на віртуозній грі сценами п’єси, яку дуже живою і одночасно чіткою мовою перевела Лідія Нагель …

Міна Салефур працює на тонкій межі гротеску, бульварної комедії та трагедії, … і це виходить у неї чарівно легко …

Грандіозна робота всього ансамблю і більш ніж багатообіцяючого режисера Міни Салефур показує, як за допомогою театру долаються культурні та мистецькі кордони …

Nachtkritik.de (незалежний театральний портал німецькомовного простору Німеччини, Австрії та Швейцарії):

Д. Терновой отримав у 2013 році найважливіший драматургічний східноєвропейський приз «Говорити про кордони»… Його п’єса не є чисто документальною, але вона сповнена історичних мотивів і пронизана політичної інтуїцією… Це дуже смілива суміш бульварного і політичного театру, естрадних і сюрреалістичних ігрових форм, не втрачає при цьому характеру «well-made-plays»… У неї говорять не тільки люди, але і предмети …

Текст п’єси цікавий сам по собі, але це складна річ для постановки… Міна Салефур зуміла передати комедійний і одночасно серйозний характер п’єси і знайти вірний тон, щоб розповісти історію молодої пари, яка живе в квартирі над революційним Майданом …

Головні герої прагнуть не втручатися у бурхливі події, що відбуваються навколо них але, звичайно, це їм не вдається …

П’ятеро акторів грають 21 персонаж, частина яких – предмети, а всі події розгортаються у кімнаті, де стіни побудовані з мішків з піском …

Чудово вдається режисеру фінал вистави: там де у автора скрипаль замість закордонних гастролей виходить грати на Майдан, у режисера камінь з першої сцени потрапляє в Олену в той самий момент, коли вона починає втручатися у зовнішні події …

Deutschlandradio (національна радіокомпанія Німеччини):

У п’єсі йдеться про вчинки людей під час революції. Основна дія відбувається у квартирі над Майданом, і в центрі уваги – молода сімейна пара. Він – скрипаль, намагається отримати шенгенську візу для гастролей за кордоном. Вона ж відгородилася від зовнішнього світу: телевізор не працює, вікно, що виходить на Майдан, завішене, їй хочеться просто перечекати ці події. І ось тут починається політична бульварна комедія: з’являється нелегальний мігрант, за яким женеться міліція, потім виникає цікава сусідка, потім сам міліціонер, і все це сплітається чудесним чином і виникає, з одного боку, комічна ситуація, з іншого – серйозний проникливий погляд на політичні події. До цього додається сюрреалістичний світ, наприклад, світ посуду в міщанській квартирі з вічними серіалами. Або сцена, де мова йде про отримання шенгенської візи і де між собою розмовляють папки, печатки і пістолет … Режисерові вдалося об’єднати всі ці елементи в єдине ціле. Міна Салефур знаходить геніальне рішення сцени, де каміння, що лежить на Майдані, веде між собою бесіду. У оригіналі ця частина з’являється ближче до фіналу, а режисер ставить її у початок вистави. Серед цих кругляків є молодий камінь, якому не хочеться, щоб його топтали, він мріє про політ. І він, дійсно, злітає, а потім виникає в останній сцені, коли головна героїня визирає у вікно. Камінь потрапляє в неї і виникає прекрасна, і одночасно жахлива ілюстрація того, що трапляється під час революцій. Те, що для одних є звільненням, для інших стає смертю… Особливо цікавий той факт, що п’єса була написана в 2012 році, і вже тоді автор пише про події на Майдані, про снайперів на дахах, тобто це не просто політичний фарс, це по-справжньому прозорливий аналіз …

Süddeutsche Zeitung (найбільша щоденна газета Німеччини):

Божевільно складний театральний текст, у якому сцени вирішені в різних стилях і які ніяк не можна звести до одного знаменника. Однак у виставі Міни Салефур узяв гору один погляд…, і актори грають у дусі комедії.

Schwäbische Zeitung (одна з основних регіональних газет):

Це одна з найцікавіших прем’єр у сезоні. Український автор Дмитро Терновий написав далекоглядну п’єсу про ситуацію у своїй країні… Він закінчив «Високу роздільну здатність» у 2012 році, в той час, коли ще неможливо було уявити, що в лютому 2014 трапиться ситуація з Майданом і Януковича буде повалено. Драматург написав текст на стику жанрів: тут і бульварна комедія а-ля Фейдо, і несподівано-документальний театр, і сюрреалістичні сцени в дусі Альфреда Жаррі…

Badische Neueste Nachrichten (регіональна суспільно-політична газета):

Там, де неможливо знайти правильний тон для зображення жаху ситуації, рятівним стає мова комедії. Пістолет, що пританцьовує, печатка, що говорить (феноменальні костюми Марії Андерскі),… Підлітки з дитячого хору, які вже виросли і хочуть отримати індивідуальні шенгенські візи для спільного туру, безглузде інтерв’ю з Ольгою Іванівною, виробником безалкогольних напоїв – все це складові відмінно поставленого фарсу в приголомшливому виконанні акторів. Зрештою, візи отримані, але Андрій вже нікуди їхати не хоче. П’ятий камінь з першої сцени прилітає, приносячи своїми обіймами смерть. Тільки що прозвучало: «Яка прекрасна життя!» Тут же змінюється вигуком «Яка жахлива смерть!». І – оглушливі оплески.

(Щира подяка за допомогу в перекладі з німецької мови Марині Рибалкіній)

П’єса «Деталізація», що отримала в німецькому перекладі Лідії Нагель (Lydia Nagel) назва Hohe Auflösung («Висока роздільна здатність»), була написана у 2012 році, вона перемогла на головному драматургічному конкурсі Східної Європи «Говорити про кордони. Життя в епоху змін». У Австрії твір виданий окремою брошурою тиражем 11 тис. примірників, а 9 червня прем’єра Hohe Auflösung вийшла в Баденському державному театрі в Карлсруе, ставши частиною його репертуару.

Ідею конкурсу «Говорити про кордон» для держав Східної Європи запропонував у 2004 році австрійський режисер Крістіан Папці, і щороку конкурс проходить у новій країні. Його організатором виступає Австрійське федеральне міністерство з європейських та міжнародних справ за підтримки ряду неурядових структур Австрії та країн-учасниць конкурсу. В Україні конкурс проводився в 2012 році за підтримки Австрійського культурного форуму.

Дмитро Терновий (Dmytro Ternovyi) вперше спробував свої сили у драматургії у студентські роки (закінчив філфак Харківського національного університету ім. Каразіна), багато років працював журналістом, співпрацюючи з провідними національними ЗМІ України. У 2006 році разом зі своєю дружиною, поетом і режисером, Ольгою Терновий створив Театр на Жуках, у якому він є також продюсером і актором. У 2010 році повернувся до драматургії і за останній час написав ряд п’єс і інсценівок, частина яких увійшли в репертуар Театру на Жуках.

У Баденському державному театрі (м Карлсруе, Німеччина) вийшла вистава за п’єсою драматурга Дмитра Тернового, одного із засновників, продюсера і актора харківського Театру на Жуках.

Вистава поставлена режисером Міною Салефур (Mina Salehpour), яка кілька місяців тому була відзначена однією з вищих театральних премій Німеччини «Фауст» за кращу новаторську роботу, а також має ряд фестивальних нагород.

Постановка зроблена за п’єсою «Деталізація», але в німецькому перекладі, виконаному славістом Лідією Нагель (Lydia Nagel), отримала назву Hohe Auflösung («Висока роздільна здатність»). Ця п’єса, написана в 2012 році, перемогла на головному драматургічному конкурсі Східної Європи «Говорити про кордони. Життя в епоху змін». Вона багато в чому передбачила революційні події минулої зими. Основна дія в ній розгортається у квартирі, вікна якої виходять на Майдан, де відбувається повстання, і в тексті багато аналогій з реаліями, що виникли пізніше: барикадами, розібраною бруківкою, БТРами на вулицях, снайперами на дахах.

Як зазначив Д.Терновой, присутній на прем’єрі 9 червня в Бадішез Штадтеатр Карлсруе, вистава викликала великий інтерес: на ньому, крім звичайних глядачів, побували критики головних театральних видань Німеччини, представники інших ЗМІ. На його думку, це пов’язано з актуальністю тексту, підвищеним інтересом до України, а також з тим, що це перша за багато років вистава сучасної української п’єси в Німеччині.

За його словами, вистава була тепло сприйнята аудиторією. «Переповнений зал влаштував справжню овацію, акторів викликали на поклон більше десятка разів, і переважна частина глядачів взяли участь у дискусії, яка відбулася після спектаклю», – сказав драматург.

Говорячи про свої враження від постановки, він висловив вдячність усім творцям вистави: «Я знаю, що п’єса складна для акторів, тому що їм доводиться весь час«перестрибувати»з жанру в жанр, але тим вона і цікава для гри. Вважаю, що Міна разом з акторами зробили дуже цікаву роботу: у виставі багато несподіваних рішень, є прекрасні акторські роботи, знайдений дуже сильний, зворушливий фінал».

Він також окремо відзначив роботу сценографа Йорга Енріке Каро (Jorge Enrique Caro): «Прекрасна, дуже дієва сценографія, точно передавальна образ вистави».

«Я дуже довго чекав на цю подію, і це були незабутні, щасливі дні. Крім того, для мене день прем’єри особливо важливий ще й тому, що тепер знято всі обмеження в авторських правах на цю п’єсу. Організатори драматургічного конкурсу підтвердили мені, що після прем’єри в Німеччині суворе ембарго на інші постановки «Деталізації» знято», – сказав він.

За умовами конкурсу «Говорити про кордони. Життя в епоху змін», п’єса-переможиця не може бути надрукована або поставлена ​​де-небудь до виходу 11-ти тисячного тиражу в Австрії і прем’єри в Німеччині. На разі, обидва ці умови виконано.

«Звичайно, дуже хочу, щоб«Деталізацію» поставили в Україні, а поки що прораховується проект показу німецької постановки в кількох містах нашої країни. І, звичайно, ми всі чекаємо, як на цю подію відреагує німецька критика», – зазначив Д.Терновий.

У Баденському державному театрі (Карлсруе, Німеччина) почалася робота над виставою про Майдан за п’єсою, що написана українським драматургом за рік до революційних подій у Києві.

Прем’єра вистави запланована на 9 червня, а в середині лютого на малій сцені театру відбулася презентація п’єси – акторська читка твору.

П’єса українського драматурга Дмитра Тернового «Деталізація» (в німецькому варіанті – «Hohe Auflösung») була завершена в листопаді 2012 року і визнана кращою на одному з головних драматургічних конкурсів Східної Європи – «Говорити про кордони. Життя в епоху змін-2012».

Як повідомив автор, коли він писав п’єсу, то припускав, що події, які описуються, можуть відбутися у 2015 році під час президентських виборів.

«Дії в п’єсі, в основному, розгортаються в житловій квартирі, вікна якої виходять на Майдан. Прямо протестні акції в п’єсі не виписані, але вони забарвлюють всі події, аж поки не вриваються в життя героїв. Звичайно, всього того, що відбувалося насправді в дні революції, заздалегідь передбачати було неможливо, це художній твір, і повного збігу бути не могло. Але протягом усіх цих подій я кожен раз внутрішньо здригався, виявляючи все нові аналогії тексту і життя: барикади, розібрана бруківка, рогатки для каменів, БТРи на вулицях, снайпери на дахах», – зазначив Дмитро Терновий.

Він повідомив, що на презентацію п’єси в Німеччині прийшло дуже багато людей.

«Повинен зізнатися, не очікував, що попередня читка може викликати такий інтерес. Але зал був цілком заповнений, і після перерви я ще півтори години відповідав на запитання глядачів про ситуацію в Україні, дав кілька інтерв’ю для ЗМІ. Наша країна в Німеччині у всіх на слуху, і німці щиро намагаються розібратися в ситуації і підтримати нас», – сказав драматург.

Переклад п’єси на німецьку мову зробила лінгвіст-славіст Лідія Нагель (Lydia Nagel).

Постановкою вистави в Badisches Staatstheater Karlsruhe займається молодий талановитий режисер Міна Салефур (Mina Salehpour), яка кілька місяців тому була відзначена однією з вищих театральних премій Німеччини «Фауст» за кращу новаторську роботу, а також має декілька фестивальних нагород. Обговорюється ідея показу німецької постановки в кількох містах України.

У Києві в квітні планується презентація німецького видання п’єси і авторська читка «Деталізації».

«Говорити про кордон» – театрально-літературний проект, ідею якого для держав Східної Європи запропонував у 2004 році австрійський режисер Крістіан Папці. Щороку конкурс проходить у новій країні, у 2012 році він вперше і єдиний раз проводився в Україні. Організатором проекту виступає Австрійське федеральне міністерство з європейських та міжнародних справ за підтримки ряду неурядових структур Австрії та країн-учасниць конкурсу. Члени міжнародного журі одностайно назвали «Деталізацію» кращою серед більш ніж 50-ти п’єс, поданих на конкурс. П’єса має незвичайну структуру, оскільки виконана на стику різних жанрів, які, як правило, не з’єднуються в рамках одного твору. Одна з особливостей тексту – «пожвавлення» предметів: право свого голосу в ній отримують камені на бруківці, чашка, тарілка, пістолет і т.д.

Дмитро Терновий (Dmytro Ternovyi) вперше спробував свої сили у драматургії в студентські роки (закінчив філфак Харківського національного університету ім. Каразіна), багато років працював журналістом, співпрацюючи з провідними національними ЗМІ України. У 2006 році разом зі своєю дружиною, поетом і режисером, Ольгою Терновою створив у Харкові Театр на Жуках, в якому є також продюсером і актором. У 2010 році повернувся до драматургії і за останній час написав ряд п’єс і інсценівок, частина яких увійшли в репертуар Театру на Жуках.

Представники російськомовних театрів і театральної громадськості Харкова підписалися під зверненням, у якому висловили свою позицію щодо спроб Росії захистити російськомовних громадян України за допомогою збройного вторгнення.

Вони підкреслили, що багато років ставлять і грають вистави російською мовою і ніколи не відчували утисків у своїй роботі, незалежно від того, якою впродовж того чи іншого періоду була мовна політика в Україні.

«Нам ніхто ніколи не забороняв, не забороняє і, впевнені, не заборонить спілкуватися, думати і творити російською мовою», – йдеться в зверненні.

«У зв’язку з цим вважаємо за необхідне заявити, що не потребуємо ніяких видів захисту з боку Російської держави, як не потребують її і десятки тисяч наших глядачів, які також не мають жодних проблем з долученням до російськомовної культури. І вже тим більше ми категорично проти того, щоб під виглядом цього захисту в Україну вводилися війська», – підкреслюється у документі.

Підписанти висловили обурення тим, що в Харкові приїжджі росіяни брали участь у штурмі обласної державної адміністрації, встановивши над нею російський прапор, і висловили співчуття постраждалим під час сутички, серед яких – відомий письменник і поет Сергій Жадан.

Вони вважають, що російська військова агресія відносно України, призведе до результатів, діаметрально протилежним заявленим цілям, і об’єктам «турботи» – російській мові і російській культурі – буде завдано непоправної шкоди.

Звертаючись до всіх росіяна, які приймають рішення і можуть вплинути на ситуацію, вони закликали: «Не треба нікого тут захищати! Якщо у нас виникнуть проблеми, ми самі зуміємо розібратися з ними в рамках чинного в Україні законодавства. Нехай кожен займається проблемами своєї держави, це буде найкращою запорукою нашого добросусідства і взаєморозуміння».

Під зверненням підписалися представники Театру на Жуках, Театру-19, авторського театру «Котелок», Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.Афанасьєва, Харківського театру для дітей та юнацтва, Харківського державного академічного театру імені Т.Шевченка, «Лабораторії театрру», Центру сучасного мистецтва «Нова сцена», театрів «Може Бути», «Мадригал», «Ланжерон’», «Прекрасні Квіти», студентського театру«Політеххнік»і дитячих «Бешкетники» і «Тимур».

Серед підписантів – заслужені артисти України та засужені діячі мистецтв, театральні критики, голова Харківського міжобласного відділення Спілки театральних діячів України Сергій Бичко і президент театрально-дизайнерського фестивалю «Живи!» Володимир Какурін.

Текст звернення є відкритим для підписання.

Вистава Театру на Жуках «Ромео і Джульєтта», прем’єра якої відбулася у кінці минулого сезону, відзначена спеціальними дипломами «За творчий пошук» професійного та альтернативного журі на міжнародному фестивалі Homo Ludens (Людина, що грає).

Фестиваль проходив у Миколаєві на трьох майданчиках з 4 по 12 жовтня. У ньому взяли участь більше двадцяти театрів з п’яти країн, переважно державні та муніципальні. Колективи оцінювали два журі, професійне та альтернативне, яке складалося з журналістів і молодих критиків.

Саме виставою «Ромео і Джульєтта» 7 жовтня відкрилась нова, експериментальна, сцена в Миколаївському академічному театрі російської драми.

Крім того, в рамках фестивалю відбувся майстер-клас режисера Театру на Жуках Ольги Тернової, за яким спостерігали актори, студенти і викладачі театральних вузів. Заняття було присвячене темі «Кола уваги і атмосфера».

«Спочатку на сцені були тільки ми, але вже через десять хвилин багато хто підтягнувся на майданчик, так що в цілому у тренінгу взяли участь до тридцяти осіб», – розповів продюсер театру Дмитро Терновий.

«Була дуже хороша атмосфера, чудові відгуки і з приводу майстер-класу, і з приводу вистави, деякі глядачі поділилися своїми враженнями на нашому сайті, ми відчули і великий інтерес з боку ЗМІ, дали кілька телеінтерв’ю», – повідомив він, нагадавши, що «Жуки» вперше брали участь у фестивалі професійних колективів.

«Дві рівні нагороди від основного і альтернативного журі кажуть про визнання високої якості роботи. Ми, зрозуміло, хочемо подякувати організаторів фестивалю та привітати переможців у інших номінаціях, колективи, серед яких є і наші друзі », – зазначив Д. Терновий.

Вистава «Ромео і Джульєтта» Театру на Жуках відібрана до конкурсної програми міжнародного театрального фестивалю Homo Ludens (Людина, що грає), який відбудеться з 4 по 12 жовтня у Миколаєві.

«Жуки» покажуть свою версію шекспірівської трагедії 7 жовтня, причому, саме цією постановкою відкриється мала експериментальна сцена Миколаївського художнього академічного російського драматичного театру, яка зараз ще облаштовується.

Як зазначив продюсер харківського колективу Дмитро Терновий, «Жуки» вперше візьмуть участь у фестивалі професійних театрів.

«Це велика відповідальність, але ми відчуваємо, що виходимо на якісно новий рівень і, сподіваємося, участь у фестивалі буде тому підтвердженням. Тому розглядаємо поїздку як вагому подію для колективу», – зазначив він.

В рамках фестивалю також відбудеться майстер-клас, який проведе для студентів місцевих театральних вузів і молодих акторів Миколаївського театру російської драми режисер і художній керівник Театру на Жуках Ольга Тернова.

У міжнародному фестивалі Homo Ludens, який проходитиме на трьох сценічних майданчиках, візьмуть участь більше двадцяти театрів з п’яти країн: України, Росії, Молдови, Польщі, Білорусі. Серед них, зокрема, такі відомі колективи, як російський «Театр біля мосту», український театр «Віримо!», Театр ляльок «Гугуце» з Молдови та інші.

Миколаїв для Театру на Жуках є щасливим містом. Саме тут театр отримав «срібну маску – 2010» (за виставу «We care a lot») і «золоту маску – 2011» (за «Пластиліну світу») на міжнародному фестивалі молодіжних театрів «Південні маски». Вистава «Ромео і Джульєтта», яка буде показана на Homo Ludens, – нова робота «Жуків», її прем’єра відбулася у березні поточного року, постановка отримала хороші відгуки глядачів і критиків.

Новий сезон Жуки почали з роботи над двома виставами, які готуватимуться одночасно.

Як повідомила режисер і художній керівник колективу Ольга Тернова, одна з постановок вперше буде робитися без літературної основи.

«Це робота, в якій нам цікаво спробувати абсолютно нові для себе форми. Співавторами перфоменсу стануть усі його учасники, сподіваюся, вийде і цікаво, і несподівано. І паралельно беремося за класичну комедію положень, яскраву і веселу», – сказала вона.

Одна прем’єра планується ще до кінця поточного року, друга – майбутньої весни. Театр традиційно не розкриває матеріал, над яким працює, до виходу постановки.

У нинішньому сезоні «Жуки» також планують вперше попрощатися з трьома репертуарними виставами: «Вибором» за п’єсою Григорія Горіна «Забути Герострата», «Ехай!?» за п’єсою Ніни Садур та романтичною шекспірівською комедією «Дванадцята ніч».

«Це перші три наші роботи і кожну з них ми дуже цінуємо, але ми весь час рухаємося вперед, ростемо, змінюємося, робимо нові постановки і утримувати великий репертуар стає все складніше. У нас заплановані прощальні покази всіх трьох вистав », – сказала О. Тернова.

А відкриється сезон двома найсвіжішими постановками: 21 вересня театр покаже казку «Історія, розказана маленьким духом, що живе в замку за вогнищем» за повістю Анатоля Франса «Бджілка», а 28 вересня – шекспірівську трагедію «Ромео і Джульєтта».

Протягом майбутнього сезону колектив має намір взяти участь у двох міжнародних фестивалях і продовжити проект «Театральне вікно в Європу», в рамках якого в Україну запрошуються цікаві колективи з європейських країн з виставами і майстер-класами для студентів театральних вузів.

Театр на Жуках відкрився у кінці 2007 року. За п’ять років роботи колектив поставив дванадцять вистав, зокрема міжнародних, і взяв участь у десятці фестивалів в Україні, Польщі та Чехії. Зараз у репертуарі театру вісім вистав за класичною і сучасною драматургією.