Театральні критики Німеччини високо оцінили п’єсу українського драматурга і постановку за нею
Вистава Баденського державного театру Hohe Auflösung («Висока роздільна здатність»), поставлена за п’єсою одного із засновників Театру на Жуках Дмитра Тернового, заслужила позитивну критику в Німеччині.
Минулого тижня основний театральний німецькомовний портал Nachtkritik.de, який висвітлює театральне життя Німеччини, Австрії, і Швейцарії, включив постановку в Топ-10 вистав, рекомендованих до перегляду.
Найвпливовіший і найпопулярніший серед читачів театральний журнал ФРН Theater heute (Театр сьогодні) планує опублікувати п’єсу «Деталізація», за якою поставлено виставу, у своєму серпневому номері. У ньому також вийдуть рецензія на постановку і велике інтерв’ю з Дмитром Терновим і режисером Театру на Жуках Ольгою Терновою.
На сьогодні, відгуки на виставу вийшли в ряді спеціалізованих і суспільно-політичних ЗМІ Німеччини. Нижче наводяться витяги із деяких публікацій.
Die Deutsche Bühne (один з провідних театральних журналів Німеччини):
Автор п’єси Дмитро Терновий занурює глядача у світ суперечливих почуттів, де сміх змінюється гнівом …
П’єса складна, її текст з’єднує майже документальну щільність з комічним сюжетом, завдяки чому вона врізається прямо в серце …
Режисер встигає за цим захоплюючим дух темпом, їй вдається майстерно створити з хаотичного порядку дій, що невблаганно рухаються до трагічного фіналу, єдине ціле, гармонійно поєднавши першу і останню сцени ….
Її чесне поводження з текстом, який в 2012 році виграв конкурс «Говорити про кордони», перетворює постановку в справжній політичний театр. Сценічний шедевр режисера побудований на віртуозній грі сценами п’єси, яку дуже живою і одночасно чіткою мовою перевела Лідія Нагель …
Міна Салефур працює на тонкій межі гротеску, бульварної комедії та трагедії, … і це виходить у неї чарівно легко …
Грандіозна робота всього ансамблю і більш ніж багатообіцяючого режисера Міни Салефур показує, як за допомогою театру долаються культурні та мистецькі кордони …
Nachtkritik.de (незалежний театральний портал німецькомовного простору Німеччини, Австрії та Швейцарії):
Д. Терновой отримав у 2013 році найважливіший драматургічний східноєвропейський приз «Говорити про кордони»… Його п’єса не є чисто документальною, але вона сповнена історичних мотивів і пронизана політичної інтуїцією… Це дуже смілива суміш бульварного і політичного театру, естрадних і сюрреалістичних ігрових форм, не втрачає при цьому характеру «well-made-plays»… У неї говорять не тільки люди, але і предмети …
Текст п’єси цікавий сам по собі, але це складна річ для постановки… Міна Салефур зуміла передати комедійний і одночасно серйозний характер п’єси і знайти вірний тон, щоб розповісти історію молодої пари, яка живе в квартирі над революційним Майданом …
Головні герої прагнуть не втручатися у бурхливі події, що відбуваються навколо них але, звичайно, це їм не вдається …
П’ятеро акторів грають 21 персонаж, частина яких – предмети, а всі події розгортаються у кімнаті, де стіни побудовані з мішків з піском …
Чудово вдається режисеру фінал вистави: там де у автора скрипаль замість закордонних гастролей виходить грати на Майдан, у режисера камінь з першої сцени потрапляє в Олену в той самий момент, коли вона починає втручатися у зовнішні події …
Deutschlandradio (національна радіокомпанія Німеччини):
У п’єсі йдеться про вчинки людей під час революції. Основна дія відбувається у квартирі над Майданом, і в центрі уваги – молода сімейна пара. Він – скрипаль, намагається отримати шенгенську візу для гастролей за кордоном. Вона ж відгородилася від зовнішнього світу: телевізор не працює, вікно, що виходить на Майдан, завішене, їй хочеться просто перечекати ці події. І ось тут починається політична бульварна комедія: з’являється нелегальний мігрант, за яким женеться міліція, потім виникає цікава сусідка, потім сам міліціонер, і все це сплітається чудесним чином і виникає, з одного боку, комічна ситуація, з іншого – серйозний проникливий погляд на політичні події. До цього додається сюрреалістичний світ, наприклад, світ посуду в міщанській квартирі з вічними серіалами. Або сцена, де мова йде про отримання шенгенської візи і де між собою розмовляють папки, печатки і пістолет … Режисерові вдалося об’єднати всі ці елементи в єдине ціле. Міна Салефур знаходить геніальне рішення сцени, де каміння, що лежить на Майдані, веде між собою бесіду. У оригіналі ця частина з’являється ближче до фіналу, а режисер ставить її у початок вистави. Серед цих кругляків є молодий камінь, якому не хочеться, щоб його топтали, він мріє про політ. І він, дійсно, злітає, а потім виникає в останній сцені, коли головна героїня визирає у вікно. Камінь потрапляє в неї і виникає прекрасна, і одночасно жахлива ілюстрація того, що трапляється під час революцій. Те, що для одних є звільненням, для інших стає смертю… Особливо цікавий той факт, що п’єса була написана в 2012 році, і вже тоді автор пише про події на Майдані, про снайперів на дахах, тобто це не просто політичний фарс, це по-справжньому прозорливий аналіз …
Süddeutsche Zeitung (найбільша щоденна газета Німеччини):
Божевільно складний театральний текст, у якому сцени вирішені в різних стилях і які ніяк не можна звести до одного знаменника. Однак у виставі Міни Салефур узяв гору один погляд…, і актори грають у дусі комедії.
Schwäbische Zeitung (одна з основних регіональних газет):
Це одна з найцікавіших прем’єр у сезоні. Український автор Дмитро Терновий написав далекоглядну п’єсу про ситуацію у своїй країні… Він закінчив «Високу роздільну здатність» у 2012 році, в той час, коли ще неможливо було уявити, що в лютому 2014 трапиться ситуація з Майданом і Януковича буде повалено. Драматург написав текст на стику жанрів: тут і бульварна комедія а-ля Фейдо, і несподівано-документальний театр, і сюрреалістичні сцени в дусі Альфреда Жаррі…
Badische Neueste Nachrichten (регіональна суспільно-політична газета):
Там, де неможливо знайти правильний тон для зображення жаху ситуації, рятівним стає мова комедії. Пістолет, що пританцьовує, печатка, що говорить (феноменальні костюми Марії Андерскі),… Підлітки з дитячого хору, які вже виросли і хочуть отримати індивідуальні шенгенські візи для спільного туру, безглузде інтерв’ю з Ольгою Іванівною, виробником безалкогольних напоїв – все це складові відмінно поставленого фарсу в приголомшливому виконанні акторів. Зрештою, візи отримані, але Андрій вже нікуди їхати не хоче. П’ятий камінь з першої сцени прилітає, приносячи своїми обіймами смерть. Тільки що прозвучало: «Яка прекрасна життя!» Тут же змінюється вигуком «Яка жахлива смерть!». І – оглушливі оплески.
(Щира подяка за допомогу в перекладі з німецької мови Марині Рибалкіній)
П’єса «Деталізація», що отримала в німецькому перекладі Лідії Нагель (Lydia Nagel) назва Hohe Auflösung («Висока роздільна здатність»), була написана у 2012 році, вона перемогла на головному драматургічному конкурсі Східної Європи «Говорити про кордони. Життя в епоху змін». У Австрії твір виданий окремою брошурою тиражем 11 тис. примірників, а 9 червня прем’єра Hohe Auflösung вийшла в Баденському державному театрі в Карлсруе, ставши частиною його репертуару.
Ідею конкурсу «Говорити про кордон» для держав Східної Європи запропонував у 2004 році австрійський режисер Крістіан Папці, і щороку конкурс проходить у новій країні. Його організатором виступає Австрійське федеральне міністерство з європейських та міжнародних справ за підтримки ряду неурядових структур Австрії та країн-учасниць конкурсу. В Україні конкурс проводився в 2012 році за підтримки Австрійського культурного форуму.
Дмитро Терновий (Dmytro Ternovyi) вперше спробував свої сили у драматургії у студентські роки (закінчив філфак Харківського національного університету ім. Каразіна), багато років працював журналістом, співпрацюючи з провідними національними ЗМІ України. У 2006 році разом зі своєю дружиною, поетом і режисером, Ольгою Терновий створив Театр на Жуках, у якому він є також продюсером і актором. У 2010 році повернувся до драматургії і за останній час написав ряд п’єс і інсценівок, частина яких увійшли в репертуар Театру на Жуках.