Безстрашність експерименту в звучанні вічних тем

Журнал «Губерния»

https://guberniya.net/newsdetail.php?news_id=35196

Нина Спасская

Как только не называли эффект Ромео и Джульетты — неподтвержденным психологическим феноменом, загадкой, простейшей арифметической задачкой, матрицей отношений обусловленной когнитивным признаком романтических чувств… Но если бы представитель внеземной цивилизации спросил землянина, о чём, собственно, ваша история мальчика Ромео и девочки Джульетты, то каждый из нас ответил бы максимально просто и ёмко: «О Любви».

Взяться за постановку «Ромео и Джульетта» — всегда риск. Поставить спектакль в формате неостилистики — риск вдвойне. Дополнительная опасность — соблазны авангарда. Пройти, как говорится, между Сциллой и Харибдой удаётся не каждому. Харьковскому Театру на Жуках в постановке «Ромео и Джульетта» это, безусловно, удалось. Несмотря на то, что премьера спектакля состоялась пять лет назад, он не потерял своей свежести и уникального качества, которое присуще далеко не всем профессиональным коллективам — юношеской непосредственности. Спектакль Театра на Жуках «Ромео и Джульетта» отмечен рядом дипломов, среди которых специальный — «За творческий поиск» профессионального и альтернативного жюри на международном фестивале профессиональных театров «Homo Ludens» (Человек играющий).

Вытесняя стереотипы

Не случайно, фраза любимая народом, из культовой комедии 60-х годов: «Не пора ли нам, друзья мои, замахнуться на Вильяма, понимаете, нашего… Шекспира!» всегда вызывает безудержный смех. Но есть и продолжение — артисты задиристо отвечают: «И замахнёмся!» Что смешит? Наивность, легкомысленное отношение к бесспорным авторитетам? Несоответствие возвышенного и шутовского? С Шекспиром следует быть «на Вы».

И каким мужеством надо обладать, чтобы отбросить все стереотипы, наслоения, предубеждения, и всё-таки поставить с труппой непрофессиональных актёров вечную историю о Любви. Бесстрашие эксперимента, предпринятого режиссёром Театра на Жуках Ольгой Терновой достойно похвалы. Но истинное восхищение вызывает деликатность и чувство меры в прочтении «по-новому» бессмертного текста Шекспира.

Шекспир + аналитика

Продюсер театра Дмитрий Терновой рассказал «Губернии»: «На мой взгляд, в этом спектакле присутствуют совершенно гениальные режиссёрские находки. В основе спектакля — не эмоциональные отправные, а чистая аналитика. Я этим восхищаюсь».

В спектакле не одна пара влюбленных, а… четыре. Текст Шекспира, написанный для одного героя, «раститрован» для нескольких актёров. Взаимозаменяемость героев создает сложный, но стройный рисунок. Аналитический подход и чувственность работают на взаимодополнение. Хореографическая партитура спектакля лаконичная, но максимально ёмкая. Так, например, сцена первого поцелуя Ромео и Джульетты решена авторами спектакля как напряженное касанье рук с почти осязаемым электрическим полем, именуемым Любовью.

«Моё сердце всегда занято…»

— В нашем спектакле четыре пары, — рассказала исполнительница роли Джульетты Анастасия Терновая. И все четыре Ромео — это разные лица одного человека. С исполнителем роли Ромео, с моим другом Ильёй, у нас давние очень хорошие отношения. Ромео-Илья был бессменным в нашей труппе.

— Но наши отношения далеки от тех, которые испытывали наши герои, — с улыбкой уточняет Анастасия Терновая. — Получается так, что моё сердце всегда занято. В этом смысле я удачливая. Любовь — это большое счастье. Это чувство даёт импульс, энергию, хорошее творческое состояние. Пустоты в сердце не должно быть. Наш спектакль — о страстях. Страсти — они просто есть, как данность, без них жизнь невозможна. Многие люди, на мой взгляд, живут страстями, причём довольно сильными. Конечно, дело не доходит до убийства, но, тем не менее — многим присущи очень мощные эмоции, хотя для окружающих это незаметно. Форма спектакля действительно выбрана достаточно сложная, но в ней присутствует некая глубинная простота. В этом и есть парадокс и, возможно, причина успеха этого спектакля, — резюмирует молодая актриса.

В настоящее время Анастасия Терновая учится в одном из ведущих творческих вузов Парижа, играет на сцене на французском языке.

— Мы создали свой театр в Париже, труппа непостоянная, собираем актёров на один спектакль, это европейская система. Играли спектакли «Детализация», «Доротея» по трагедии Павла Вежинова. Наше искусство интересно французскому зрителю. Но очень важно, что нам самим крайне интересно то, чем мы занимаемся.

Posted in Без категорії

Містична комедія про життя та смерть

Театральный портал «Без грима» от 13.03.2019

http://bez-grima.kharkov.ua/misticheskaya-komediya-o-zhizni-i-smerti/

Автор: Анна Селевич

Не знаю, где Вы были на прошедших 8—мартовских выходных, но я вот побывала в настоящем Чистилище. Да-да. И предстало оно в виде больницы строгого режима, в которой лечат душу. Вернее, дают возможность проявить ее, найти главный свой грех. И без всякой банальщины: не укради, не убей… это все давно прописанные истины. Но все было намного сложнее и изощреннее.

Оказывается, вспомнить главный грех не так-то и просто. Приходят на ум другие, не те, не главные. Кажется, что ты кристально чист и не совершил ничего дурного. Ничего, чтобы мучиться и проживать жизнь снова и снова по крупицам. А мозг блокирует основное, и звоночек не раздается…

Казалось бы, простая женщина, не навредила никому и тяжко работала всю жизнь. Почему тогда ее держат в Чистилище и не пропускают дальше? Как ей понять свой грех, как вспомнить, если так давно все было: еще тогда французы Москву жгли… Да и французы ли? Еще и ждет она чего-то, чтобы полной уйти, не пустой…

А простой водила, что в одиночку сына вырастил и так им гордился. Простой человек, добрый, никого не обидел, но всю жизнь боялся: режима и тех, кто режим этот создавал. Ходил по Земле, никого не трогал. Даже погиб, чтоб спасти другого – дрянного человека, плохого. Ведь не убей…

А человек, для которого мораль превыше всего?! И не крал, и жену любил, и к урологу не ходил, и правду говорил… Правда, ту, что хотели слышать. Вот только сам ни о ком не заботился. И что у него за грех то такой? Если воровство и стукачество не в счет.

Думаете, что мне приснился дурной сон? Нет, комедия) Самая что ни на есть. Живая, жизненная, поучительная и остроумная. Ну а как Вы себе представляли Чистилище? Я не сошла с ума, не подумайте)))

Просто премьера у Театра на Жуках состоялась 9 марта, спектакль «Сбой системы, или Kyrie eleison». Мистическая комедия по мотивам пьесы Н.Воронова «Страсти по Торчалову». Я там была, мёд пиво пила…

Это Вам не на диванчике перед телевизором. Надо идти, зуб даю!)) Еще один «любимчик» появился у меня в этом театре. Постановка со вкусом, как всегда. Актеры на своих местах: как будто ждали этих ролей. По-настоящему, сопереживаешь…

И весело, и дерзко, и подумать есть, о чем. Тема о Чистилище хоть и не нова, но как она раскрыта !

Не ожидала я комедию. И здорово, что была она с привкусом трагедии… С привкусом, потому что чуть-чуть, как хорошая специя в идеальном блюде. Ну а посмеялись от души))

Пришла мысль, что жить надо не безгрешно, а так, чтоб на следующий круг не попасть. Поймете, когда сходите на спектакль. Весь март будет идти премьера. Не пожалеете. Спасибо Театру на Жуках за то, что всегда в поиске чего-то особенного)

Харківський кінорежисер розповів про свій новий фільм

Медиа группа «Объектив» от 27 декабря 2018 года

Автор: Игорь Нещерет

Дмитрий Коновалов – известный режиссер документального и игрового кино, который живет и творит в нашем городе.

Избранная фильмография: Домой”, 2017 – приз зрительских симпатий, второе место на кинофестивале “Общественный Проектор”. “Война и город”, 2015 – второе место на кинофестивале “Кинодок”, фильм был отобран на конкурс кинофестиваля AFFI DOCS, Вашингтон, США. “Фанзона”, 2012, специальный показ на фестивале Docudays. “Афганец”, 2012, специальный показ на фестивале Docudays.

В преддверии Международного дня кино режиссер рассказал о своем новом фильме “Посторонний”, снятом по мотивам одноименной повести Альбера Камю.

Справка. Альбер Камю – французский писатель, автор романов, повестей, рассказов, пьес и эссе. В 1957 году ему была присуждена Нобелевская премия по литературе «за огромный вклад в литературу, высветивший значение человеческой совести».

Дмитрий, расскажите, как Вам пришла идея снять фильм по произведению Альбера Камю?

-Я глубоко уверен в том, что “Посторонний” Альберта Камю очень интересен для экранизации в принципе и, особенно, во времена глобальных общественных изменений. Для меня “Посторонний” – это в первую очередь история о создании образа “Чужого”. Также это история о состоянии, когда человек наблюдает за течением своей жизни. Не живет, а готовится жить. Очень напоминает состояние зависимости от социальных сетей.

– Как долго писался сценарий фильма?

-Нужно понимать, что наш “Посторонний” – это телевизионный фильм и у нас есть главный герой, который при помощи своего монолога ведет повествование. Это Виктор Маринчак – известный харьковский филолог и настоятель храма святого Иоанна Богослова. В основе фильма лежит его текст. По нему и создавался сценарий фильма.

– Почему Вы решили создать новое самостоятельное произведение по мотивам философской классики ХХ века?

-Мне очень симпатичен герой. Его правдивость, его отстраненность, его смелость и, конечно, его трансформация. Я очень надеюсь, что мы сможем вернуться к “Постороннему” и снять полноценный игровой проект. Телевизионный фильм, который у нас получился, мы снимали по мотивам произведения, так как создание игрового фильма требует совершенно других ресурсов, в том числе и временных.

– Был ли у Вас диалог с фильмом “Посторонний” Лукино Висконти, снятым в 1967 году?

– “Посторонний” Лукино Висконти – это киноклассика и в том фильме была потрясающая роль Марчелло Мастрояни. Но повторюсь, что разница между игровым и телевизионным фильмом огромна, поэтому цитировать Висконти, при всем нашем желании, представлялось мало выполнимым. А делать это примитивно не хотелось.

-Как вы подбирали актеров?

Нам очень повезло, так как в проекте принимал участие Театр на Жуках. Мы сотрудничали с режиссером театра Ольгой Терновой при написании сценария и вместе проводили кастинг.

– Кто сыграл главную роль? Что Вам запомнилось в вашей работе с актерами?

-Главную роль сыграл актер Театра на Жуках Антон Щербак. Мне очень понравилось работать с актерами. Для них это был первый опыт в кино и все очень старались.

– Все ли шло по первоначально намеченному плану или что-то приходилось корректировать на съемках?

-Всегда происходят изменения первоначального плана. Например, у нас появилась сцена мести Бертрана своей девушке. И благодаря этой сцене повествование стало более плавным.

– Кто был оператором проекта?

Так как наш проект был малобюджетным, то я выступил режиссером, оператором и монтажером фильма и это скорее относится к недостаткам. Кино все таки коллективный вид искусства, и возможность привлекать к проекту классных профессионалов напрямую связана с результатом.

– Съемки шли долго? Какие интересные случаи были на съемочной площадке?

Мы уложились в рекордные сроки. Съемочный процесс занял около трех месяцев, включая пересъемки. А случаев было много. Например, после долгих поисков локации для сцены в тюрьме победителем оказался подъезд старого дома. Благодаря необычайной фантазии жильцов в двери была зарешеченная бойница, что нам идеально подошло. Наши съемки всегда привлекали необычных зрителей. Мне запомнился не вполне трезвый мужчина средних лет, который пришел с живым гусем.

– Где был презентован новый фильм?

Премьера состоялась в Харьковской филармонии. На презентации звучала музыка Бетховена, Вагнера, Рахманинова, Паганини, Скорика в исполнении оркестра под управлением Юрия Янко.

– Как широкая публика сможет посмотреть Ваш фильм?

Полагаю, что через какое-то время мы выложим его в сеть.

– Ваш проект будет иметь продолжение?

Вместе с замечательным продюсером Театра на Жуках Дмитрием Терновым мы планируем снять целый цикл подобных фильмов по мотивам мировых шедевров.

Posted in Без категорії

Інакші: 8 некласичних театрів в різних містах України

Деловой портал ZZa Delo от 13.09.2018

https://zza.delo.ua/see/neobychnye-teatry-ukrainy-346147/

Где смотреть спектакли в новом прочтении

Опера, балет, драма, комедия — классические жанры театральных постановок, которые в современных театрах получают новое прочтение, зачастую превышающее «классиков» по эмоции и подаче. Мы составили гид как раз по таким театрам в пяти городах Украины.

КИЕВ

Театр переселенца

Театр создан с целью психологической адаптации людей, пострадавших во время войны на Востоке Украины. Постановки являются не столько спектаклями, сколько сеансами групповой терапии. На сцену театра может выйти любой человек, которому есть что сказать.

Адрес: Киев, пр. Победы, 44

Где узнать больше: FB

ЦСМ «ДАХ»

Киевский Центр Современного Искусствава ДАХ был открыт 12 ноября 1994 года режиссером Владом Троицким, как самобытная экспериментальная театральная площадка. Dakh Daughters, ЦеШо — киевлянам, да и не только, уже знакомы эти проекты. Из ближайшего — 21 сентября можно будет увидеть музыкально-драматический спектакль «Анна Каренина», режиссером которого выступил Влад Троицкий.

Адрес: Киев, ул. Большая Васильковская, 136

Где узнать больше: dax.com.ua

ОДЕССА

Театр на Чайной

Театральная лаборатория, основанная в 2010 году благодаря выпускникам Одесского театрального лицея. Зал театра рассчитан всего на 50 зрительских мест, благодаря чему создается атмосфера камерности и уюта.

Адрес: Одесса, ул. Маразлиевская, 34-А

Где узнать больше: tea-atr.com

ТеатРоК

Музыкальный театр, созданный эпатажным украинским режиссером и композитором Алексеем Коломийцевым. Постановки театра — уникальное переплетение музыки, слов, пластики и интриги.

Адрес: Одесса, ул. Черноморского Казачества, 117

Где узнать больше: facebook.com

ЛЬВОВ

Театр «І люди, і ляльки»

Театр, в котором будет интересно и взрослым, и детям. В спектаклях используются новые средства выразительности, когда кукла живет в трехмерном пространстве, и когда драматический актер контактирует со зрителем. В постановках участвуют и куклы, и актеры.

Адрес: Львов, ул. Александра Фредра, 6

Где узнать больше: puppet.lviv.ua

ХАРЬКОВ

Театр «Прекрасные цветы»

Спектакли театра проходят без единого слова — их содержание передается через пластические композиции. И несмотря на отсутствие текстов, каждая постановка наполнена глубиной и эстетикой.

Адрес: Харьков, ул. Манизера, 3

Где узнать больше: gobananas.com.ua

Театр на Жуках

Труппа театра создана из непрофессиональных актеров, но это совершенно не сказывается на качестве спектаклей, актеры работают на профессиональном уровне. Камерная обстановка небольшого зала и эмоциональность актеров привлекают в театр любителей неформального искусства.

Адрес: Харьков, ул. Астрономическая, 41

Где узнать больше: zhuki.kharkov.ua

МАРИУПОЛЬ

Народный театр «Театромания»

Этот театр создавался как кружок актерского мастерства, но за последние годы он не только получил звание и стал лауреатом нескольких театральных фестивалей, а еще и обзавелся хорошим репертуаром. Актеры в театре — не профессионалы, однако, попадая сюда, идут получать высшее образование, играют в театрах и кино. Самая ближайшая премьера состоится 15 сентября — комедия «Как это делается в Одессе».

Адрес: Мариуполь, ул. Харлампиевская, 17/25

Posted in Без категорії

«Жуки» – в кіно-літературному проєкті «Метанойя 2.0»

Театр на Жуках став партнером студії Док Кіно Трансформація в створенні телефільму за повістю Альбера Камю «Сторонній». Цей фільм фактично відкриває наступний цикл телепрограм «Метанойя», в яких відомий філолог і священик Віктор Маринчак розмірковує про визначні літературні твори.

Актори Театру на Жуках знялися у фрагментах, що ілюструють основну сюжетну лінію твору, і роздуми В.Марінчака.

«Для нас це абсолютно новий досвід, принципово відмінний від театрального. Фактично ми вперше спробували себе в процесі кінозйомки і тепер починаємо розуміти, що це таке. Цей час був цікавим і плідним, ми раді співпраці з Док Кіно Трансформація і сподіваємося на продовження. Думаю, з часом з цього може вирости по-справжньому серйозний проєкт ігрового кіно», – зазначив директор Театру на Жуках Дмитро Терновий.

Прем’єра фільму відбулася 22 вересня в Харківській філармонії.

Ідея циклу «Метанойя» належить харківському журналісту та громадському діячеві Володимиру Чистіліну і режисерові, творцеві студії «Док Кіно Трансформація» Дмитру Коновалову.

Перша частина циклу «Метанойя» з десяти телепрограм була зроблена протягом 2016-2017 років. У цей період випущені програми за романами «Майстер і Маргарита» Булгакова, «По кому дзвонить дзвін» Хемінгуея, «Злочин і кара» Достоєвського, «Доктор Живаго» Пастернака, по «Фаусту» Гете, «Гамлетові» Шекспіра, п’єсі Винниченка «Гріх», «Кам’яному господарю» Лесі Українки, поезії Стуса та оповіданню Чехова «Студент». Весь цикл був показаний минулої весни на національному каналі «Еспрессо ТВ».

Головна ідея програми в тому, щоб через літературні твори торкнутися актуальних питань сучасного життя і, таким чином, спробувати переосмислити сьогоднішній час, знайти відповіді на поставлені авторами питання і задатися новими.

Перша частина «метанойя» була побудована у вигляді інтерв’ю з Віктором Маринчаком. У циклі «Метанойя 2.0» В.Марінчак залишається головним героєм, який розмірковує над відомими текстами, однак автори відмовляються від формату інтерв’ю, а розповідь тепер доповнюється фрагментами ігрового кіно.

Трейлер фільму «Сторонній» тут.

В.Марінчак – вчений-філолог, близько 50 років викладає в Харківському національному університеті ім.Каразіна. Є настоятелем храму Іоанна Богослова (УПЦ КП). Творець першого у східній Україні українського церковного приходу, перший молебень відслужив в день серпневого путчу – 19 серпня 1991 року.

Студія Док Кіно Трансформація заснована режисером і оператором Дмитром Коноваловим в 2007 році для зйомок авторського кіно. Створені студією фільми неодноразово брали участь у міжнародних кінофестивалях і демонструвалися на національних каналах. Так, фільм «Додому» (2017) – отримав приз глядацьких симпатій і друге місце на фестивалі «Громадський проєктор», «Війна і Місто» (2015) – друге місце на фестивалі «Кінодок» і відібраний до конкурсної програми AFFI DOCS в Вашингтоні (США), «Переселенці» (2014 року) отримав перше місце в конкурсі фільмів про волонтерів «Від серця до серця», «Харків» (2010) – спеціальний приз журі Варшавського кінофестивалю АТ Films.

Posted in Без категорії

«Театральне вікно до Європи» – Марек Косьцюлек проведе тренінги для студентів театральних вишів у трьох містах України

Театр на Жуках за підтримки Генерального консульства Польщі у Харкові та Польського інституту в Києві з 14 по 21 вересня проводить черговий проєкт серії «Театральне вікно до Європи», в рамках якого режисер і керівник польського театру «Крик» Марек Косьцюлек і актор Марчін Плавскі проведуть тренінги для студентів театральних вишів у Харкові, Дніпрі та Києві.

Марек Косьцюлек – яскравий представник польської театральної школи та активний учасник багатьох проєктів у різних країнах, де регулярно дає свої майстер-класи. Одним з його вчителів є творець відомого польського театру «Гардзеніце» Влодзімеж Станєвскі, який, зі свого боку, переймав професійний досвід безпосередньо у великого Єжи Гротовського. Ґрунтуючись на традиції попередників, М. Косьцюлек привносить у роботу з акторами власні напрацювання, його тренінги багато в чому побудовані на авторських методиках.

Як режисер-постановник М. Косьцюлек відомий у Польщі максимально чесними і жорсткими виставами театру «Крик», які завжди відгукуються на гострі проблеми у суспільному житті, від теми конфлікту батьків і дітей (вистава «Видих») до політичних проблем (вулична вистава «Північний потік» про те, як газова труба стає зброєю в руках путінського режиму і допомагає корумпувати західне суспільство). Вистави «Крику» були показані на найважливіших фестивалях альтернативного театру в Польщі, високо оцінені публікою й критиками. Театр повертався із нагородами з Міжнародного фестивалю «Мальта» у Познані, Театральних зустрічей в Лодзі, Художнього фестивалю академічної молоді в Свіноуйсці та ін.

«Ми знайомі з Мареком багато років, неодноразово брали участь у його тренінгах і добре знаємо, що кожне таке заняття – захоплююча пригода. У 2011 році ми починали наше «Вікно» саме з Мареком, але, на жаль, у той час він зміг провести лише один майстер-клас, і тільки в Харкові. Студенти «театралки» влаштували йому тоді справжню овацію: можливість на практиці спробувати іншу школу, ще й у такого коуча-енерджайзера, як Марек, – це був справжній вибух мозку. Ми з того часу провели багато подібних проєктів, але завжди мріяли зробити великий тур кількома містами саме з ним. На щастя, цього року всі зірки зійшлися, ми отримали підтримку консульства Польщі та Польського інституту і, завдяки цьому, Марек і його актор-асистент Марчін Плавскі проведуть заняття у Харкові, Дніпрі та Києві», – зазначив куратор проєкту «Театральне вікно до Європи» Дмитро Терновий.

Проєкт триватиме з 14 по 21 вересня, і в кожному місті будуть проведені по два тригодинних майстер-класи в театральних вишах. У них зможуть взяти участь студенти театрального відділення Харківського національного університету мистецтв ім. Котляревского (14 і 17 вересня), Дніпропетровського театрально-художнього коледжу (18 і 19 вересня), Київського національного університету культури і мистецтв (20 і 21 вересня). Крім того, тренінг для акторів пройде в Харківському театрі опери і балету (15 вересня), відбудуться спільні заняття в харківському Театрі на Жуках (15 вересня) і дніпровському театрі «Віримо!» (18 вересня).

Програма «Театральне вікно до Європи», розпочата Театром на Жуках в 2011 році, націлена на знайомство студентів театральних вишів України із сучасними театральними школами Європи через практичні заняття з носіями цих шкіл. У програму залучені театральні виші Харкова, Києва, Львова, Дніпра, Миколаєва. В рамках програми раніше були реалізовані проєкти з представниками театрів Польщі, Німеччини, Франції, Великобританії, Грузії.

Posted in Без категорії

Нова п’єса Дмитра Тернового – у фіналі національного конкурсу радіодрами

Нова п’єса Дмитра Тернового – у фіналі національного конкурсу радіодрами
П’єса актора і директора харківського Театру на Жуках Дмитра Тернового увійшла в шорт-листи першого конкурсу радіоп’єс, організованого Мистецьким Арсеналом, Британською Радою та Українським радіо. П’єса, що перемогла на конкурсі, прозвучить у національному радіоефірі вже у січні наступного року.

Як зазначено в офіційному повідомленні організаторів, журі відібрало до фіналу 10 робіт із 192 текстів, що надійшли на конкурс, серед них – і радіоп’єсу харківського драматурга під назвою «Палата N7».

Фіналістів визначило журі, до складу якого увійшли театрознавець Ганна Веселовська, драматург Наталія Ворожбит, продюсер радіо «Культура» Нелля Даниленко, письменник Богдан Жолдак, театральний продюсер Ярослава Кравченко і куратор Літературної лабораторії Мистецького Арсеналу Оксана Щур.

Наступним етапом конкурсу передбачається удосконалення текстів авторами на чотириденному майстер-класі, який у кінці вересня проведе для фіналістів британський драматург Франсес Бірнз, авторка п’єс для BBC Radio 3 и Radio 4. Після доопрацювання текстів журі повторно оцінить їх і визначить переможця.

Спільний британсько-український проєкт ставить за мету розвиток жанру радіодрами в Україні. У його рамках також будуть проведені тренінги британського радіорежисера Метта Томпсона для постановників і продюсерів українських радіостанцій, а також – для онлайн-платформ, які хочуть працювати з жанром радіодрами.

Детальніше про конкурс тут.

Дмитро Терновий у 2013 році став переможцем головного конкурсу драми у Східній Європі «Говорити про кордони. Життя в добу змін» із п’єсою «Деталізація», яка наразі перекладена й опублікована кількома європейськими мовами, поставлена у Німеччині і Франції. У 2016 році ще одна п’єса харківського автора «39, або Автобус Апокаліпсису» перемогла на національному літературному конкурсі «Кальміюс» у номінації «драматургія».

Posted in Без категорії

Театр на Жуках – учасник фестивалю «Живи!»

«Жуки» візьмуть участь в 9-ому театрально-дизайнерському фестивалі «Живи!», який з цього року відновлює свою діяльність у Харкові.

Театр на Жуках в рамках цього фестивалю покаже виставу «Деталізація» за п’єсою директора і актора театру Дмитра Тернового.

«Завдяки фестивалю «Живи!» новий театральний сезон розпочнеться для нас незвично рано: ми покажемо виставу вже 25 серпня, причому у незвичайній для нас локації – в центрі міста, на популярному майданчику «ArtArea». Ми з великим задоволенням дізналися, що фестиваль відновлює свою роботу у Харкові й втішені тим, що пройшли відбір», – сказав Д.Терновий.

Він зазначив, що «Живи!» займає особливе місце в історії Жуків, оскільки це був найперший фестиваль, в якому Театр на Жуках свого часу взяв участь.

«Зараз у нашому активі участь більш ніж у двадцяти міжнародних фестивалях та проєктах, але починалося все саме з «Живи!», на якому в 2009 році в Криму ми виступили з виставою «Єхай?!», а також – із унікальним міжнародним проєктом «надгородом». Зараз ми з нетерпінням чекаємо нової зустрічі, щоб показати нашу нову виставу і побачити роботи інших учасників, адже цього року чекають на сильну театральну програму», – додав він.

Вистава «Деталізація» – нова постановка Жуків, вона випущена у грудні минулого року до десятирічного ювілею театру. Вистава поставлена за однойменною п’єсою, що у 2012 році перемогла на східноєвропейському драматургічному конкурсі «Говорити про кордони. Життя в добу змін». ЇЇ перекладено німецькою, польською, французькою мовами, поставлено у декількох країнах, проте в Україні до нещодавнього часу вистава не гралася. Написана за рік до Майдану п’єса багато у чому передбачила майбутні події.

Цього року на фестивалі «Живи!» очікують на різноманітну програму, що складається із 34 вистав, які розділено на дорослу і дитячу частини. У фестивалі беруть участь недержавні театри, серед яких такі відомі колективи, як театри «Віримо!» (Дніпро), Дах, PostPlayТеатр, Райдо і проєкт Black O! Range Dance, театр пантоміми quartet DEKRU (Київ), театр «Гармидер» (Луцьк) та ін.

Театрально-дизайнерський фестиваль «Живи!» заснований у Харкові в 2006 році, потім щорічно проводився в Криму, після анексії Криму Росією фестиваль на декілька років взяв паузу та з цього року відновлює свою діяльність у Харкові. Одна з особливостей фестивалю – залучення до театрального мистецтва молодих дизайнерів, з якими в дні форуму працюють відомі майстри. Дизайнери роблять афіші до побачених вистав, і згодом виставка кращих графічних робіт експонується на інших театральних фестивалях в Україні та за кордоном. Цього року в межах «Живи!» вперше, окрім лабораторії дизайнерів, працюватимуть також лабораторії фотографів і театральних критиків.

Posted in Без категорії

На сцені Театру на Жуках – «Легенда»

На сцені Жуків буде показано запрошену виставу «Легенда» за відомою п’єсою Алессандро Барріко «1900. Легенда про піаніста».

Цю постановку на малій сцені Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії зробив режисер Сергій Чверкалюк з одним із провідних акторів цього театру Павлом Чирвою.

Продюсер Жуків Дмитро Терновий зазначив, що, перебуваючи у Миколаєві, випадково побачив виставу й одразу загорівся ідеєю привезти її до Харкова.

«У різних містах є чудові театральні постановки, іноді просто шедеври, які практично нереально побачити мешканцям інших міст. Потрібно якось поступово змінювати цю ситуацію, хай навіть шляхом таких невеликих проєктів», – зазначив він.

Ділячись власним враженням від «Легенди», Д.Терновий сказав: «Штука в тому, що я дуже не люблю моновистави, це абсолютно не мій жанр. Навіть постановки з найвидатнішими артистами залишали мене байдужим. А тут я раптом спіймав себе на тому, що дивлюся моновиставу і не хочу, щоб вона закінчувалася. Це було так несподівано, що захотілося негайно поділитися відкриттям із нашими глядачами. Думаю, вони отримають величезне задоволення від «Легенди», адже це чесна, жива і дуже зворушлива вистава».

Павло Чирва – один із провідних акторів Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії. У різні роки виконував ролі Треплева у чеховській «Чайці», Макбета в однойменній трагедії Шекспіра, роль Тіні в «Тіні» Шварца, Боні в «Королеві Чардаша» Кальмана, Возного у «Наталці Полтавці» Котляревського, Диявола в рок-опері «Біла ворона», Саванароли в мюзиклі «Леонардо», Івана Іскри у «Марусі Чурай» Ліни Костенко, Жадова у «Дохідному місці» Островського тощо.

Відомий італійський письменник, драматург і сценарист Алессандро Барріко написав свою моноп’єсу «1900. Легенда про піаніста» в 1994 році, і з того часу ця історія про геніального музиканта, що народився на кораблі і жодного разу не зійшов з нього на землю, встигла обійти цілий світ. За нею зняли відомий фільм «Легенда про піаніста» з Тімом Ротом у головній ролі, її ставлять і грають у багатьох театрах в різних країнах.

Театр на Жуках запрошує глядачів у неділю 24 червня о 18.00 на борт океанського лайнеру «Вірджинія», щоб долучитися до неймовірної історії Денні Будмена Т. Д. Лемона Тисяча дев’ятисотого.